КУДИ СПЛАЧУВАТИ ПОДАТКИ Й ЗВІТУВАТИ В РАЗІ ЗМІНИ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ ПРОТЯГОМ БЮДЖЕТНОГО РОКУ

ДФС ДЕТАЛЬНО РОЗГЛЯНУЛА ЗАЗНАЧЕНУ СИТУАЦІЮ ТА ВКАЗАЛА НА НИЗКУ ОСОБЛИВОСТЕЙ

Товариство звернулося до ДФС за отриманням роз’яснень щодо того, як треба діяти, якщо протягом бюджетного року відбулася зміна місцезнаходження суб’єкта господарювання. Відомство надало відповідь у вигляді досить розгорнутої консультації.

Так, сплачувати й звітувати з ЄСВ слід уже за новим місцем узяття на облік. Адже згідно з п. 7 р. III Порядку № 435, якщо страхувальник у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування органу доходів і зборів, у якому він перебував на обліку), Звіт за цей звітний період (із першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до органу доходів і зборів за новим місцем узяття на облік.

Отже, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) і сплачує податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватися на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає новому місцю обліку, починаючи з початку бюджетного року, наступного за тим, у якому такий платник податків змінив місце обліку.

На порядок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не впливає зміна місця реєстрації платника податку.

Сплата ПДФО та надання розрахунку за формою № 1ДФ відбуваються за попереднім місцезнаходженням.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або вповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ.

Якщо у суб’єкта господарювання виникає потреба в поданні повідомлення за формою № 20-ОПП під час процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого, пов’язаного зі зміною місцезнаходження, то платником податків подається повідомлення за формою № 20-ОПП протягом 10-ти робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Так, щодо помилкової сплати податків у ДФС вказали на таке. Документами, що підтверджують сплату (погашення) платниками податків сум відповідних податкових зобов’язань і на підставі яких органами державної фіскальної служби за місцем знаходження на податковому обліку платників податків здійснюється оперативний облік бюджетних платежів, є відомості про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за доходами у вигляді електронних документів — технологічних файлів та виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів.

Якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів та в результаті спрямував кошти не на той бюджетний рахунок, то кошти не відображатимуться в документах, що підтверджують погашення платником податкових зобов’язань, і, відповідно, погашення податкових зобов’язань не відбудеться.

Згідно з порядком проведення безготівкових розрахунків, визначеним Національним банком України, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку (п. 2.3 гл. 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22).

Оскільки сума податкових зобов’язань у цьому випадку лишається непогашеною, то по закінченню встановлених строків сплати податкових зобов’язань платник податків нестиме відповідальність, передбачену чинним законодавством, за несвоєчасні розрахунки з бюджетом.

Виявивши помилку під час перерахування платежів до бюджету (тобто факт направлення коштів на рахунки, які відкрито не за місцем знаходження на податковому обліку, або неправильні коди бюджетної класифікації), платник податків може звернутися до органів ДФС за місцем зарахування коштів із заявою про повернення помилково сплаченої суми коштів на власний поточний рахунок в установі банку.

З дати зарахування платежу на правильний бюджетний рахунок сума податкового зобов’язання вважатиметься погашеною, а в разі, якщо таке податкове зобов’язання вже набуло статусу податкового боргу, тобто кошти на правильний рахунок перераховано після настання граничного строку його сплати, то згідно з ПКУ платник податків повинен сплатити відповідні суми штрафних санкцій та пені.

ІПК ДФС від 27.10.2017 р. № 2418/6/99-99-15-01-01-15/ІПК